Цінні архівні документи не можна просто розставити на вільних полицях. Для них важливі чіткий порядок, зручне вилучення та обладнання, розраховане на щільно заповнені секції. До практичних вимог додалася естетика: установа має статус музею.
Саме з таким завданням до ТАРГЕТГРУП звернувся один із державних архівів. Для приміщення створили відкриту поличкову систему із суцільними боковинами — стриману зовні, містку та придатну для повсякденної роботи з матеріалами архівного фонду.
Відкритий фасад став частиною технічного завдання
Перед проєктуванням потрібно було розмежувати доступність документів у щоденній роботі та захищеність самого фонду. Конфігурацію визначали за кількома практичними вимогами:
- Залишити фронт секцій відкритим для огляду та вилучення матеріалів;
- Розрахувати полиці на вагу щільно заповнених рівнів;
- Закрити торці суцільними боковими панелями;
- Частково послабити вплив бокового сонячного світла й протягів;
- Передбачити можливість встановлення дверей за потреби.
Поняття «відкритий тип» тут описує будову обладнання, а не безконтрольний доступ до цінних матеріалів. Музейний статус установи підвищив вимоги до зовнішнього вигляду: довгі ряди мали сприйматися як цілісна частина інтер’єру, а не як звичайне утилітарне оснащення. Отже, оформлення врахували ще під час розроблення конструкції.
Чому для архівних секцій обрали відкриту конструкцію
Під час роботи з архівними матеріалами одну секцію можуть переглядати багато разів. Глухі дверцята щоразу додавали б окрему дію та закривали огляд полиць. Відкритий фронт спрощує послідовність роботи з матеріалами.
| Етап | Як працює відкрита секція |
| Орієнтування | Розташування рівнів видно з проходу |
| Пошук | Позначення на папках або коробах можна перевірити без відкривання фасаду |
| Вилучення | Працівник відразу дістає потрібну одиницю |
| Повернення | Вільне місце залишається в полі зору |
| Перевірка порядку | 1200х800 мм; 1200х1000 мм |
| Сертифікація | Зміщення матеріалів легше помітити під час огляду |
Закрита шафа доречна там, де пріоритетом є ізоляція вмісту. У цьому приміщенні часте ручне опрацювання фонду вимагало іншого підходу. Двері не включили до початкової комплектації, проте їх можна встановити згодом. Відсутність фасадів стала робочим рішенням, а не спрощенням обладнання.
Архівні ряди розрахували за індивідуальними параметрами
Для архіву не добирали набір готових шаф стандартного розміру. Конфігурацію узгодили з плануванням кімнати: послідовні секції об’єднали в паралельні ряди, залишивши між ними проходи для зручної роботи з документами.
Основою системи стали металеві стелажі відкритого типу. З боку проходу працівник бачить усі рівні зберігання, а торці конструкцій закривають суцільні панелі. Полиці, каркас і боковини мають однакове темне покриття. Завдяки цьому довгі ряди виглядають охайно, без візуального поділу на окремі модулі.
Преміальну лінійку здебільшого виготовляють на замовлення. В цьому випадку, ще до виробництва потрібно було визначити:
- Довжину кожного ряду,
- Кількість полиць,
- Оформлення торців,
- Можливість подальшого встановлення дверей.
Фінальний варіант стелажної системи розрахували за обсягом фонду, плануванням доступної площі та вимогами до зовнішнього вигляду обладнання.
Яку функцію виконують суцільні боковини
З боку проходу полиці залишили відкритими, щоб працівники могли вільно діставати документи. Торці рядів, навпаки, закрили суцільними панелями. Вони частково стримують протяги та затінюють вміст від світла, яке потрапляє збоку.
Повного захисту від зовнішніх умов такі боковини не дають. Усередині секцій зберігається повітрообмін, тому в приміщенні все одно потрібно стежити за освітленням, температурою та вологістю.
Панелі також змінюють вигляд обладнання. Замість відкритих торців полиць видно рівну темну поверхню. Ряди мають чіткі межі та не нагадують набір окремих складських секцій. У цьому проєкті боковини стали простим захисним екраном і водночас надали конструкціям завершеного вигляду.
Конструкцію розрахували під заплановану вагу документів
Паперовий фонд швидко набирає вагу. Кілька коробів або папок можуть здаватися легкими, однак у повністю заповненій секції навантаження зростає в рази. У цьому архіві на окремій полиці воно іноді сягало 300 кг. Тому для проєкту обрали поличкові стелажі середніх навантажень.
Фактичні параметри цього архіву й доступні варіанти середньовантажної лінійки виглядають так:
| Показник | Дані |
| Навантаження в цьому проєкті | До 300 кг на одну полицю |
| Варіанти середньовантажної лінійки | 250, 300, 350 або 400 кг на полицю |
| Спосіб роботи з фондом | Ручний доступ із боку проходу |
| Виконання торців | Суцільні бокові панелі |
Значення 250–400 кг наведені для каталожних конфігурацій. Їх не слід автоматично переносити на кожну встановлену конструкцію: допустиму вагу визначають за параметрами конкретної моделі та проєктною документацією.
Під час заповнення важлива й схема розміщення матеріалів. Одна й та сама маса створює різне навантаження, коли її рівномірно розподіляють по площині або зосереджують у вузькій ділянці. Тому розрахунок виконують для повністю заповненої полиці з урахуванням розташування коробів. Саме фактична вага фонду, а не зовнішній вигляд обладнання, визначила потрібний клас міцності.
Чому стандартні стелажі не відповідали вимогам цього архіву
У каталожній серії бюджетні поличкові стелажі мають допустиме навантаження 70, 80, 120 або 150 кг на один рівень — залежно від моделі. Такі конструкції розраховані на інші умови зберігання, де вага вмісту залишається в межах зазначених показників.
У державному архіві окремі полиці приймали до 300 кг документів. Це вдвічі більше за максимальні значення бюджетної лінійки. Проєкт також передбачав суцільні боковини та індивідуальне виконання рядів.
Таке порівняння не означає, що доступніші моделі гірші. Вони розв’язують завдання з меншим навантаженням. Для цього об’єкта клас обладнання визначила найважча заповнена полиця.
Архівні ряди спланували за логікою щоденної роботи
Зручність сховища визначає весь шлях до потрібного документа. Працівник має підійти до відповідного ряду, знайти секцію, перевірити позначення та дістати матеріал із потрібного рівня. Тому під час планування потрібно було узгодити:
- Габарити папок, коробів та інших архівних одиниць;
- Висоту проміжків між полицями;
- Допустиму вагу на кожному рівні;
- Послідовність розміщення розділів фонду;
- Ширину проходів для ручної роботи;
- Видимість маркування з боку проходу;
- Спосіб доступу до нижніх і верхніх полиць.
Між паралельними рядами передбачили проходи для ручної роботи з документацією. Їхню ширину визначають з урахуванням глибини секцій, габаритів архівних матеріалів і способу їх перенесення. Простору має вистачати, щоб працівник міг підійти до потрібного рівня, дістати документ і повернути його на місце.
Відкриті секції допомагають рухатися за зрозумілою схемою: ряд, потрібний рівень, конкретна архівна одиниця. Працівникові не доводиться обходити обладнання або звільняти підхід до полиці. Прохід у цьому проєкті став повноцінною частиною робочого маршруту, а не залишком вільної площі.
Відкрите сховище вмістило фонд і зберегло охайний вигляд
У підсумку проєкту результат визначила сукупність рішень. Відкриті секції зберегли прямий доступ до документів, а стелажі для середніх навантажень дали змогу розміщувати на окремій полиці до 300 кг матеріалів. Суцільні боковини частково послабили вплив протягів і бокового світла. Водночас вони надали довгим рядам завершеного вигляду.
Темна кольорова гама та однакове оформлення торців допомогли вписати обладнання в інтер’єр установи з музейним статусом. За потреби відкриту конструкцію можна доповнити дверима, не змінюючи загального принципу організації фонду.
ТАРГЕТГРУП узгодила несучу здатність, планування рядів, доступ до полиць та зовнішнє виконання системи. Параметри обладнання визначали за реальними умовами об’єкта, а не за типовою комплектацією. Архів отримав містке робоче сховище, яке виглядає охайно та відповідає характеру приміщення.
Написати коментар